24 лютого 2022 росія розпочала відкрите повномасштабне вторгнення в Україну. Цей день став початком нового етапу російсько-української війни, яка триває з 2014 року.
Президент рф владімір путін оголосив про початок так званої «спеціальної воєнної операції», заявивши про необхідність «демілітаризації» та «денацифікації» України.
Початок війни 2022 розпочався з завданням ракетних ударів по українських військових об’єктах, аеродромах та інших цілях. Удари здійснювалися, зокрема, з території Білорусі та тимчасово окупованого Криму.
Росія розраховувала на швидке захоплення України, однак уже з перших годин повномасштабної війни зіткнулася з масштабним опором українського суспільства та Збройних сил України.
Опір України в перші дні повномасштабного вторгнення після 24.02.2022
Українські військові та цивільні чинили опір російському наступу практично на всіх основних напрямках.
До оборони держави долучилися:
- Збройні сили України;
- Національна гвардія України;
- Сили територіальної оборони;
- добровольчі формування;
- волонтерські організації;
- цивільне населення.
Багатьох населених пунктах українці виходили на вулиці та блокували рух російської військової техніки. У тимчасово окупованих Херсоні, Енергодарі, Мелітополі та інших містах відбувалися масові акції протесту з українськими прапорами.
Місцеві жителі також допомагали українським військовим отримувати інформацію про переміщення російських підрозділів, облаштовували блокпости та займалися волонтерською діяльністю.
Оборона Києва та Київщини у 2022 році
Одним із головних завдань російського командування на початку вторгнення було захоплення Києва. Російські війська намагалися оточити столицю та створити умови для її швидкого захоплення.
Запеклі бої на Київщині розпочалися вже 24 лютого.
Бої за Гостомельський аеродром
Російські десантні підрозділи намагалися захопити Гостомельський аеродром, який мав важливе стратегічне значення для подальшого наступу на Київ.
Одночасно російські сухопутні війська просувалися через територію Київської області з боку Білорусі.
Російська колона біля Бучі
Російські війська змогли просунутися до Бучі та інших населених пунктів Київщини, однак українська оборона не дозволила їм розвинути наступ на столицю.
У результаті російське угруповання на Київському напрямку зазнало значних втрат і не виконало поставленого завдання із захоплення столиці.
Битва за Мощун — оборона на підступах до Києва
Одним із ключових епізодів битви за Київ стала оборона села Мощун.
Стратегічне значення Мощуна полягало в його розташуванні поблизу річки Ірпінь. Контроль над населеним пунктом міг відкрити російським військам шлях для подальшого наступу в напрямку Києва.
Спроби російських військ форсувати Ірпінь
Російські підрозділи неодноразово намагалися створити переправи через річку Ірпінь. Бої точилися за окремі позиції та будинки в самому населеному пункті.
Важливим фактором стала зміна водного режиму місцевості після підриву греблі біля Козаровичів. Затоплення заплави ускладнило пересування важкої техніки та створення понтонних переправ.
Оборона Мощуна українськими військовими
Значну роль в обороні цього напрямку відіграли підрозділи 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, артилерійські та добровольчі підрозділи.
Попри значну перевагу російських військ у застосуванні артилерії та авіації, українські захисники змогли втримати оборону.
Мощун зазнав масштабних руйнувань, однак російським військам не вдалося прорватися до Києва.
Бої на Чернігівщині
Чернігівський напрямок також мав стратегічне значення для російського плану наступу на Київ.
Російські війська атакували прикордонні райони, намагаючись просунутися в напрямку Чернігова та створити додатковий напрямок для наступу на українську столицю.
Основні напрямки російського наступу
Російські військові атакували, зокрема:
- Дніпровське;
- прикордонні пункти «Нові Яриловичі», «Грем’яч» та «Сеньківка»;
- аеродром у Ніжині;
- район Гончарівського.
24 лютого 2022 року російські війська зайшли до низки населених пунктів Чернігівщини. Одна з найбільших колон російської військової техніки розтягнулася на десятки кілометрів.
Українські артилерійські підрозділи завдавали ударів по російських колонах, що ускладнювало просування окупаційних військ до Чернігова.
Місцеві жителі та бійці територіальної оборони споруджували барикади, облаштовували блокпости та передавали українським військовим інформацію про переміщення російських підрозділів.
Оборона Сумщини та спротив місцевого населення
На Сумщині у перші дні повномасштабного вторгнення важливу роль у стримуванні російських військ відіграли Сили оборони та місцеве населення.
Українці блокували пересування військової техніки, передавали інформацію про розташування російських підрозділів та допомагали українським військовим.
Масовий цивільний спротив ускладнював російським військам логістику, постачання боєприпасів і пального та сприяв утриманню українських позицій.
Провал російського бліцкригу
Російське командування планувало швидко захопити Київ та встановити контроль над значною частиною України. Однак уже в перші тижні війни стало очевидно, що цей план провалився.
Українські військові змогли зупинити наступ на Київ, Чернігів, Суми та інші міста півночі України.
Наприкінці березня 2022 року російські війська почали відступ із Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Після цього основні бойові дії поступово перемістилися на схід та південь України.
Контрнаступ ЗСУ у 2022 році
У другій половині 2022 року Україна провела низку успішних наступальних операцій, у результаті яких значні території були звільнені від російської окупації.
Харківська наступальна операція
6 вересня 2022 року українські війська розпочали масштабний контрнаступ у Харківській області.
Одним із головних напрямків став район Балаклії, Куп’янська та Ізюма. Російські підрозділи були змушені відступати, залишаючи значну кількість військової техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів.
У результаті наступальної операції ЗСУ звільнили сотні населених пунктів Харківської області.
Херсонська наступальна операція
Восени 2022 року українські війська продовжили наступ на Херсонському напрямку.
Російське угруповання на правому березі Дніпра опинилося під значним тиском через удари по логістичних маршрутах та військових об’єктах.
Звільнення Херсона
У листопаді 2022 року російські війська залишили правобережну частину Херсонської області та відійшли на лівий берег Дніпра.
11 листопада 2022 року Збройні сили України увійшли до Херсона.
Звільнення Херсона стало однією з найбільш важливих військових і політичних подій першого року повномасштабної війни.
Рух опору на тимчасово окупованих територіях
На територіях Херсонської області, які залишалися під російською окупацією, продовжував діяти український рух опору.
Одним із відомих символів громадянського спротиву стала «Жовта стрічка». Активісти поширювали українську символіку, залишали проукраїнські написи та проводили інші акції спротиву окупаційній владі.
Рух опору став важливою частиною боротьби українців на тимчасово окупованих територіях.
Перший рік повномасштабної війни
Перший рік повномасштабного вторгнення продемонстрував, що Росії не вдалося реалізувати план швидкого захоплення України.
Українські Сили оборони зупинили наступ на Київ, Чернігів та Суми, після чого провели успішні контрнаступальні операції на Харківщині та Херсонщині.
Події 2022 року стали одним із ключових етапів сучасної історії України та продемонстрували масштаб українського військового і цивільного спротиву російській агресії.
Пропонуємо ознайомитись з додатковими матеріалами зібраними Українським інститутом національної пам’яті, а саме співробітницями Оленою Охрімчук і Ганною Байкєніч, та співробіником Сергієм Бутко
Серія матеріалів Російсько-українська війна: історичний контекст:
Колекція зібраних свідчень учасників та очевидців сучасної війни проєкту «Усна історія російсько-української війни»: https://uinp.gov.ua/usna-istoriya/ato-usna-istoriya
«Свідчення про війну. Чернігівська та Городнянська громади»: